Дружина екс-голови банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка не змогла назбирати гроші на заставу за чоловіка

Дружина екс-голови банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка не змогла назбирати гроші на заставу за чоловікаДружина екс-голови банку “Михайлівський”, на відміну від дружини відстороненого глави ДФС, не змогла назбирати чоловіку на заставу, повідомляє УНН.

Зауважимо, що суд обрав для Ігоря Дорошенко міру запобіжного заходу у вигляді арешту з альтернативою у 160 млн грн, що майже у 1,5 рази більше, ніж для Романа Насірова.

Дружина Р.Насірова назбирала кошти для чоловіка майже за тиждень. В той же час родина І.Дорошенка не може знайти необхідної суми впродовж вже семи місяців.

“У нас навіть і близько немає таких коштів. Якби ми продали усе своє майно, цієї суми ледь вистачило б для покриття 2% від обраної судом застави”, — зазначила в коментарі УНН дружина екс-голови банку “Михайлівський” Ельміра Дорошенко.

Як раніше повідомляв УНН, прокуратура хотіла призначити екс-голові банку “Михайлівський” заставу у розмірі 320 млн грн.

Суддя Дніпровського суду Н.Ластовка зменшила запропоновану прокуратурою заставу вдвічі та визначила її у розмірі 160 млн грн. При цьому ані прокуратура, ані суд під час обрання міри запобіжного заходу не досліджували майновий стан екс-голови банку “Михайлівський” та не обґрунтовували вказані суми. Захист І.Дорошенко заявив про неможливість сплатити визначеної судом застави через відсутність таких коштів у їх підзахисного.

Джерело: УНН
банківські вклади

Вкладники банку “Михайлівський” назвали своїх обкрадачів

банківські вкладиВкладники банку “Михайлівський” заявили про те, що фальсифікація документів та підміна понять з боку Фонду гарантування вкладів фізосіб сприяли формуванню у суспільстві хибної думки про ситуацію довкола банку та його клієнтів, повідомляє УНН

На їх переконання, представники влади не знають істинної картини того, що відбулося з банком насправді.

“Скільки людей серед народних депутатів, їхніх фракцій та Комітетів, а також серед працівників Адміністрації Президента, серед членів міжвідомчої робочої групи та інших владних структур, знає істинну картину того, що відбулося насправді? Що вкладників обібрали не “Інвестиційно-розрахунковий центр“ (ІРЦ) та “Кредитно-інвестиційний центр“ (КІЦ), не Віктор Поліщук (колишній власник банку “Михайлівський“ — ред) і не Ігор Дорошенко (екс-голова правління банку “Михайлівський“ — ред).

Обкрадачем вкладників стала лише одна структура, назва якої Фонд гарантування вкладів”, — заявив один із вкладників банку Леонід Кучеренко.

Діями ФГВФО також обурені й позичальники банку “Михайлівський”. Вони масово відмовляються від запропонованої Фондом гарантування вкладів реструктуризації їх заборгованості.

“Особисто я підписувати реструктуризацію не збираюся…. І однозначно не раджу це робити тим, хто ще влітку-восени подавав запити на виписку без надання договору”, — заявив координатор групи позичальників банку “Михайлівський” Дмитро у Facebook.

Раніше він заявив, що реструктуризація ФГВФО — це спроба створити новий кредитний портфель, аби перепродати його іншим особам.

“Я прямо звинувачую Волкова (Уповноважена особа ФГВФО — ред.) та Ворушиліна (голова ФГВФО — ред.), що це реалізовано з корупційною метою. Волков та Ворушилін не хочуть отримати від позичальників тіло кредиту. Вони хочуть створити ситуацію, за якою позичальники стануть платниками податків, і хочуть створити новий кредитний портфель за рахунок кредитів, виданих “Михайлівським” для того, щоб “продати його бандитам” (цитата Волкова) за 5-10%. Волков та Ворушилін не хочуть повертати Фонду 680 млн грн. У них явно інша мета. Такий продаж, враховуючи відсутність оригіналів кредитних договорів, буде реалізовано за копійки. Враховуючи це, вважаю, що сплачувати за кредитами не варто, а варто готуватися до колективного оскарження законності прийнятого Фондом рішення № 840 від 02.03.2017 (“Про погодження уніфікованих умов реструктуризації кредитної заборгованості позичальників ПАТ „Банк Михайлівський“ — ред.)”, – зазначив він.

Нагадаємо, ФГВФО заявив про реструктуризацію заборгованості позичальників банку “Михайлівський” на підставі рішення суду, яке ймовірно найближчим часом буде скасовано у Вищому адміністративному суді України. На переконання експертів, ФГВФО не може бути належним кредитором, оскільки за усіма наявними ознаками набувачем кредитного портфелю банку “Михайлівський” є фінансова компанія “Плеяда” (яка в свою чергу передала його ФК “Фагор”). 

Джерело: УНН

Ігор Дорошенко

Адвокати екс-глави банку “Михайлівський” заявили про погрози

Ігор ДорошенкоАдвокати екс-глави банку “Михайлівський” заявили про погрози від невідомих осіб на адресу сім’ї, друзів і сторони захисту Ігоря Дорошенка, повідомляє УНН.

За їх словами, близькі І.Дорошенка регулярно піддаються загрозам фізичного і психологічного насильства. Останнім часом особливо посилився тиск на адвокатів. Їх примушують відмовитися від захисту екс-глави банку.

“У хід ідуть усі методи: підкуп, шантаж, погрози. Невідомі особи з кавказьким акцентом телефонують з вимогою розірвати договір з підзахисним Дорошенко, лякаючи фізичною розправою над нами і нашими сім’ями.

Неодноразово на нас виходили люди, представляючись посередниками від влади і пропонуючи за певні суми змусити Дорошенка дати неправдиві свідчення проти акціонерів банку.

В одному з таких розмов вони обмовилися, сказавши, що Дорошенко буде сидіти в тюрмі до того часу, поки він не посприяє їм отримати контроль над активами колишніх акціонерів і клієнтів банку “Михайлівський“. Так ми і дізналися справжній мотив переслідування”, — розповіли адвокати.

Вони також повідомили, що замовниками переслідування екс-глави банку “Михайлівський” виявилися люди з дуже значними грошовими і адміністративними ресурсами, які мають зв’язки у високих провладних кабінетах — тому боротьба проти них більше нагадує боротьбу з вітряками.

“Про те, що запобіжний захід Дорошенко буде змінено на арешт, ми дізналися ще в минулому році, задовго до січневих подій з так званим зникненням нашого підзахисного. Шантажисти нас попередили, якщо вимоги щодо надання неправдивих свідчень не будуть виконані, спосіб посадити до в’язниці Дорошенка знайдеться.

На той момент ця загроза нам здалася перебільшеною, враховуючи бездоганне дотримання режиму домашнього арешту з боку Дорошенка. Однак, коли в ЗМІ вийшла інформація з посиланням на анонімне джерело про те, що екс-глава банку “Михайлівський“ втік з-під домашнього арешту і вилетів до Канади — ми зрозуміли, що шантажисти свою обіцянку стримали. Адже, ніякої втечі не було. Була термінова і вимушена госпіталізація Дорошенка, про яку слідчі чудово знали, проте скористалися для зміни запобіжного заходу.

Інформаційна атака і поширення недостовірних даних потрібні були для формування помилкової суспільної думки.

Дуже складно шукати справедливості і об’єктивності, коли сторона обвинувачення керується не законом, а діє в інтересах замовників, використовуючи весь свій адміністративний ресурс впливу з метою досягнення поставлених завдань.

Наприклад, нам відомо про те, що зараз відбувається колосальний тиск на лікарів і судових експертів. Від них вимагають висновків про задовільний стан здоров’я Дорошенка. Оскільки і лікарі, і експерти залежні від влади, ми не виключаємо, що зараз на біле будуть говорити чорне, аби зламати його як морально, так і фізично”, — підкреслили адвокати.

Крім адвокатів, загрози також надходять на адресу сім’ї І.Дорошенко. Не так давно його дружина виявила прорізи на шинах коліс своєї машини.

“На жаль, звернення до правоохоронних органів з будь-якими скаргами в нашому випадку безперспективні. Ми знаємо напевно, що справа екс-глави банку “Михайлівський“ політично мотивована. І як показує практика, можна бути сто раз правим, але коли влада хоче посадити за ґрати — вона це обов’язково зробить. Можливо, з цієї причини у нас така велика кількість рішень Європейського суду з прав людини, які визнають свавілля силових структур”, — резюмували адвокати.

Нагадаємо, колишній голова правління банку “Михайлівський” Ігор Дорошенко подав апеляцію на рішення Дніпровського райсуду про зміну йому запобіжного заходу з домашнього арешту на утримання під вартою.

Як пишуть ЗМІ, екс-голова банку “Михайлівський” під час апеляції може скористатися рішенням Європейського суду з прав людини “Луценко проти України” та довести безпідставність зміни міри запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою. У 2010 році нинішній Генпрокурор України Ю.Луценко перебував у схожих умовах з І.Дорошенко: тоді прокуратура також змінила йому запобіжний захід через неявку до слідства. Як пояснив Ю.Луценко у своїй скарзі до ЄСПЛ, в цей час в нього була запланована прес-конференція, тому він не зміг з’явитися на виклик слідчого. І.Дорошенко також змінили міру запобіжного заходу через неявку до слідства. Як пояснив у суді І.Дорошенко, неявка пов’язана з його госпіталізацією через погіршення стану здоров’я. Тож, як зазначають ЗМІ, зміну запобіжного заходу Апеляційний суд може визнати протиправною за аналогією зі справою “Луценко проти України”.

Джерело: УНН

Стан та перспективи розвитку Національної платіжної системи, або Друге дихання НСМЕП

Ігор Дорошенко - Стан та перспективи розвитку Національної платіжної системи, або Друге дихання НСМЕПАвтор:

Дорошенко Ігор Вікторович,

Голова Правління ПАТ «Банк Михайлівський»

Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин зумовлює необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного руху грошових потоків.

Розвинута банківська система є необхідною умовою нормального функціонування економіки країни. Це зрозуміло.

Дивлячись на хвилю реформ та оновлення процесів, що відбуваються останніми роками в банківській сфері, ситуація сьогодні відображає реальну картину сучасного стану справ, формує принципово нові стосунки зі споживачем й повинна бути врахована для її докорінного реформування.

Наприклад Національна система масових електронних платежів.

Можна подивитись на міжнародних досвід інших країн, що підтверджує ефективність впровадження внутрішньодержавних платіжних систем (на прикладі Китаю, Південної Кореї) та показує їх важливість для створення конкурентного середовища на рівні з міжнародними платіжними системами.

Але без певних конкретних дій цей задум буде важко реалізувати. Слід зазначити, що протягом останніх років Національний банк України проводить цілеспрямовану політику розвитку в нашій країні масових безготівкових платежів з використанням карткових та інших платіжних технологій, збільшення частини безготівкових платежів і, як наслідок, зменшення витрат суспільства на підтримку готівкового грошового обігу. Постійне зростання частки безготівкових платежів у загальних обсягах операцій з платіжними картками в Україні демонструє ефективність заходів, що вживаються Нацбанком та учасниками платіжного ринку, але не робить НСМЕП надто привабливою для українського користувача. Пересічний громадянин не надто охоче переходить від звичних послуг і способів оплати на щось нове.

Щоб мати шанс отримати набагато більші показники загального об’єму безготівкових розрахунків картками НСМЕП варто запроваджувати певні заходи щодо популяризації та розвитку використання даних карток в Україні. Наприклад:

1. Розширити мережу обслуговування карток НСМЕП – розглянути можливість встановлення плану-графіку для банків-членів НСМЕП по забезпеченню прийому карток НСМЕП в їх мережі.

Основною проблемою розвитку платіжної системи НСМЕП є саме відсутність широкої мережі обслуговування карток. Навіть банки-члени НСМЕП, які мають технічну можливість еквайрингу карток НСМЕП, не забезпечують приймання карток у всій своїй еквайринговій мережі.

Тут варто зазначити, що відсутній єдиний повний перелік мережі обслуговування платіжних карток НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів.

2. Проаналізувати можливість впровадження для карток НСМЕП всього спектру платіжних сервісів, які надають міжнародні платіжні системи, у тому числі card-to-card і cash-to-card перекази, МО/ТО транзакції, direct debit, рекурентні платежі інше.

3. Розглянути можливість здійснення сучасного ребредингу та розгортання програми щодо маркетингового просування платіжної системи НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів в Україні. З метою активної маркетингової підтримки платіжної системи НСМЕП можна виділити окремий бюджет в рамках затвердженого бюджету Національного банку України, а також банків-членів і спрямувати його на рекламну кампанію по популяризації карток НСМЕП.

4. Створити сайт в мережі Інтернет для банків-членів і держателів карток НСМЕП з метою розміщення актуальної інформації щодо платіжної системи, останніх новин і мережі обслуговування карток НСМЕП.

5. Організувати Громадську Раду за участі уповноважених працівників усіх банків-членів НСМЕП, яка щомісяця проводитиме засідання щодо діяльності та розвитку платіжної системи НСМЕП, здійснюватиме експертне обговорення поточних проблем платіжної системи та шляхів їх вирішення.

6. Проаналізувати можливість підписання договору з однією з МПС щодо хостового з’єднання Центрального маршрутизатора НСМЕП з даною міжнародною платіжною системою, що дозволить приймати картки НСМЕП у будь-якому пристрої, що обслуговує картки даної МПС, в тому числі в мережі Інтернет і закордоном. Аналогічний проект був реалізований Diners Club International та MasterCard і мав позитивний результат для розвитку платіжної системи Diners Club International. Альтернативним варіантом може бути запуск ко-брендингової картки з міжнародною платіжною системою (Visa International або MasterCard International). Проекти MasterCard з «Золотою короною» в Росії та «БЕЛКАРТ» у Білорусії демонструють ефективність функціонування таких карток, що дозволяють клієнтам використовувати картку не тільки в межах держави, а і за кордоном.

7. Розглянути можливість перегляду міжбанківських комісійних за операціями з картками НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів, а саме, зменшення ставки комісії за операції видачі коштів готівкою до 2 гривень за кожну операцію та збільшення ставки комісії за проведення операції покупки в торгівельній мережі до рівня 1,6% – 2% в залежності від БІНу картки. З метою забезпечення потреб клієнтів у користуванні карткою за певною продуктовою групою, доцільно поділити картки на типи за БІНами (кредитні/дебетні, масові/преміальні), що дало б змогу варіювати міжбанківські комісійні ставки.

8. Розглянути можливість зобов’язання банків-членів НСМЕП під час персоналізації іменних карток НСМЕП наносити на третю смугу магнітної стрічки картки індивідуальний податковий номер, друкувати на картці фотографію клієнта, а також ембосувати на картці прізвище, ім’я, по батькові клієнта з метою подальшого використання картки НСМЕП, як засобу ідентифікації, а також використання даної інформації для транспортних, соціальних та муніципальних проектів.

9. Розглянути включення УДППЗ «Укрпошта» до членів НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів як еквайера. Забезпечити прийом карток НСМЕП у всіх відділеннях УДППЗ «Укрпошта» для оплати послуг та здійснення переказів.

10. Надати можливість членства в НСМЕП як емітента та/або еквайера не тільки банківським установам, а й іншим суб’єктам господарювання. Проведення розрахунків за такими операціями можуть здійснювати комерційні банки або Національний банк України.

11. Розглянути можливість забезпечення повномасштабного прийому карток НСМЕП в мережі платіжних агрегаторів EasyPay, Portmone, IBox, Платежка, Національний кредит, інші

12. Окремо треба зазначити потенціал ініціатив зі спрощення для клієнта та автоматизації оплати комунальних послуг, що допоможе також заохотити користуватися картками НСМЕП більш активно.

Зробити QR-код, який би містив реквізити платежу – обов’язковим реквізитом квитанцій для всіх видів комунальних та інших платежів. Зобов’язати постачальників відповідних послуг при білінгу та друку квитанцій розміщувати такий QR-код.

Впровадити мобільний додаток для автоматизації та більш зручного способу оплати житлово-комунальних послуг шляхом сканування QR-кодів на квитанціях. За допомогою мобільного додатку клієнту може бути надана можливість просканувати QR-код для автоматичного заповнення реквізитів, ввести змінні реквізити (показання лічильників) та здійснити он-лайн оплату з картки НСМЕП або міжнародних платіжних систем, пов’язаних з даним додатком.

Також, щоб оптимізувати обробку платежів за допомогою СЕП, можна впровадити друге додаткове поле призначення платежу, а також затвердити універсальний кодифікатор для всіх платежів (наприклад, ГІОЦ), впровадити кодифікацію всіх реквізитів переказу і відображення цих кодів у другому полі призначення платежу, що значно знизить операційні витрати по обробці таких платежів.

Загалом, корисно було б регулярно залучати до обговорення основної проблематики розвитку та популяризації НСМЕП таких гравців фінансового ринку як: банківські асоціації, процесингові центри, платіжні агрегатори, постачальники програмних і термінальних рішень та ін.

Це дозволить знайти найкращі ідеї та запропонувати інноваційні рішення, адже НСМЕП має значні перспективи розвитку.

Наостанок додам: на сьогоднішній день багато банків звертаються до Національного банку з питань рефінансування. Справедливо було б таким банкам ставати членами Національної системи масових електронних платежів (в якості як емітента, так і еквайра) та долучатися до розвитку та популяризації нашої внутрішньодержавної платіжної системи.

Ігор Дорошенко - Банк Михайлівський

Великий малий бізнес

Ігор Дорошенко - великий та малий бізнесБудь-яка “здорова” економічна система не може якісно функціонувати без МСБ, що підтверджує досвід багатьох країн. Більш того, у теперішніх українських умовах масового закриття великих підприємств, скорочення штатів та, як наслідок, стрімкого зростання рівня безробіття, розвиток малого підприємництва може створити багато можливостей як для працевлаштування населення, так і для розвитку економіки.

Ми повинні розуміти, що розвиток та підтримка малого та середнього бізнесу – дуже сильний ресурс для процвітання України, який має запустити процес відновлення та посилення нашої економіки. Але він потребує правильної регуляції та фінансової допомоги.

Як справи у розвинених країнах

Малий бізнес в розвинених країнах – це середній клас, який служить опорою для стабільного розвитку економіки, оскільки, заробляючи, формує платоспроможне населення, яке споживає товари та послуги, повертаючи кошти знову в економіку. Якщо простежити розвиток малих підприємств тих країн, які здійснили великий економічний ривок, – Тайвань, Сінгапур, Індонезія – видно залежність розвитку економіки країни від розвитку та процвітання МСБ в цілому.

В Євросоюзі налічується понад 20 мільйонів підприємств малого та середнього бізнесу (а це більше ніж 90% від загальної кількості підприємств), які дають більше половини загального обороту і доданої вартості. Основні – створено у сфері торгівлі, будівництва та харчової промисловості.

Саме малий бізнес в Європі стимулює здорову конкуренцію, змушуючи великі компанії активно впроваджувати нові технології, поліпшувати якість і ефективність виробництва.

Щоб максимально стимулювати мале та середнє підприємництво, в ЄС здійснюється політика підтримки МСБ: прийняті заходи щодо усунення найважчих адміністративних перешкод для малого бізнесу (зміна оподаткування, коригування умов фінансування, внесення змін в соціальну політику держав, збалансування інтересів держави та бізнесу, забезпечення оптимальних умов для підприємницької діяльності).

Що з МСБ в Україні

Україна має досить високий потенціал та велику суспільно-економічну потребу для розвитку підприємництва.

Але сьогодні бачимо таку тенденцію: малий та середній бізнес, гостро реагуючи на ситуацію в країні, закривається, залишки активів виводить за кордон, або заморожує свою діяльність в очікуванні кращих часів. Відбувається монополізація ринку часто неповороткими гігантами.

При цьому, всі розуміють, що потрібно створити умови, за яких малий бізнес сам зможе розвиватися, навіть без допомоги держави. Підприємці будуть створювати робочі місця, допомагати у вирішенні соціальних завдань, МСБ пом’якшить соціальну напругу і

демократизує ринкові відносини, наситить ринок товарами та послугами і побудує якісне конкурентне середовище.

Одним із вагомих кроків до розвитку малого бізнесу в Україні стало прийняття у 2012 році закону «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», згідно з яким державна підтримка підприємців мала би включати в тому числі фінансову, інформаційну та консультаційну допомогу.

Деякі зрушення відбулись у 2013-14 рр.: було спрощено процедури реєстрації підприємців, зменшено кількість контролюючих органів, зроблені деякі кроки до оптимізації податкового тиску. Але відкритими залишаються питання щодо фінансування бізнесу, загострення яких відбулося протягом 2014 року через девальвацію національної валюти та зростання цін.

Що робити?

Чи не єдиною справжньою потребою МСБ є доступ до грошей, адекватних кредитних програм.

Основними інститутами, орієнтованими на надання фінансових послуг суб’єктам малого та середнього підприємництва в Україні, є банки, інститути державної фінансової підтримки малого підприємництва, лізингові й факторингові компанії.

Серед перелічених суб’єктів найбільшу питому вагу у фінансуванні МСБ займають банки, в першу чергу через розгалуженість мережі. Але, через брак ресурсів в банківській системі та їх високу вартість, бізнес фактично не в змозі отримати необхідне додаткове фінансування.

Сьогодні варто вживати певних заходів щодо впровадження нових (державне гарантування та страхування) та розширення існуючих (часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, пряме фінансування, надання держзамовлень, сприяння з боку держави у наданні комерційним банкам кредитних ресурсів від європейських фінансових структур (IFC, ЄБРР, НУФ)) програм фінансування малого бізнесу. Сьогодні ці програми тільки номінально допомагають підприємцям, а на справді, жодна з них не працює в українських реаліях.

Важливим рушійним фактором у розвитку кредитування малого та середнього бізнесу могла б стати програма рефінансування з боку НБУ наданих банками кредитів за принципом, схожим з рефінансуванням кредитів від Державної іпотечної установи.

Банк, у такому випадку, виступатиме посередником між державою та підприємцем: застосує всі механізми ризик менеджменту та оцінки платоспроможності позичальника, візьме на себе перевірку та оформлення необхідних документів. Це досить зручний механізм для держави у всіх аспектах. Всі підготовчі процеси, супровід позичальника, консультаційну та рекламну підтримку візьме на себе банк.

При цьому зрозуміло, що таке рефінансування мало б відбуватися за умов дотримання позичальниками та банками певних правил та критеріїв, які надаватиме новоутворена Державна регулятивна установа.

Беззаперечно, впровадження нових та розширення існуючих програм розвитку та фінансування МСБ потребує обговорення та детального доопрацювання за участі як експертів провідних європейських фінансових структур, так і представників профільних державних установ, комерційних банків та небанківських установ. Але принципова та зрозуміла позиція щодо розвитку МСБ має стати першим кроком на шляху до реформування економіки країни.

Спираючись на сьогоденні потреби МСБ, Банк Михайлівський пропонує широкий спектр послуг, які сприятимуть розвитку малого підприємництва: сучасне комплексне розрахунково-касове обслуговування, вигідні депозитні програми, зарплатні проекти, еквайринг, документарні операції і, звісно, фінансування юридичних осіб і підприємців.

Крім того, опираючись на досвід та практики більш успішних сусідів, розуміємо, що важливою є також освітня допомога МСБ: консультаційні послуги, спрощення доступу до економічної інформації, тренінги та програми, створення інфраструктури (бізнес-інкубаторів). Таку ж практику давно варто запроваджувати і в Україні на загальнодержавному рівні.

Я вірю, що сміливість, наполегливість та навіть впертість українських підприємців дозволить МСБ пережити непрості часи, і я сподіваюсь на те, що вони не просто виживуть, а розвиватимуться та підганятимуть розвиток економіки країни в цілому.

Ігор Дорошенко

Ігор Дорошенко: «Банківський роздріб розчистили під іноземців»

Екс-керівник банку «Михайлівський» – про причини і наслідки реформування фінансового ринку

Ігорю Дорошенку ─ банкіру з досвідом роботи в банках «Аваль», «Універсал», «Русский стандарт» та інші ─ кар’єра в банку «Михайлівський» мало не коштувала свободи. Вибудовуючи великий рітейловий банк, що кредитує населення й активно залучає депозити, Дорошенко вважався одним з успішних топ-менеджерів фінансового сектору. Коли наприкінці весни 2016 року банк зі скандалом закрили, і в медіа з’явилася інформація про те, що банк залучав депозити не на свої рахунки, а в фінкомпанію, яка не підпадає під гарантії держави по вкладах, Ігор Дорошенко опинився під прицілом звинувачень, зрештою його помістили в СІЗО. Він ─ один із небагатьох банкірів, взятих під варту в ході нинішньої економічної кризи.

У продовження серії публікацій про долі банкірів Forbes наводить інтерв’ю з Ігорем Дорошенком. Це перше інтерв’ю фінансиста після виходу з СІЗО. У ньому співрозмовник Forbes дав оцінку подіям останніх трьох років на фінансовому ринку і керівництву НБУ. А також розповів, чому можна було не закривати банк «Дельта» і пояснив, чому поки що від закриття близько 80 банків виграють іноземні банки.

─ Як ви оцінюєте «очищення» банківської системи? Як це явище змінило економіку країни загалом і банківський ринок зокрема?

─ У тому чи іншому вигляді очищення системи було потрібно. Але в тому вигляді, як воно було реалізовано, це, по суті, призвело до винищення банків з українським капіталом і до розчищення поля діяльності для установ з іноземним капіталом, насамперед ─ російських. Іноземці зараз особливо роздробом не захоплюються, і його, по суті, розчистили під іноземців.

─ А державні банки, такі як Ощадбанк і Укргазбанк?

─ Вони намагаються розвивати роздріб, але бенефіціарами розчищення стануть росіяни.

─ Що зроблено не так?

─ Очищення потрібно було супроводжувати капіталізацією. Коли в Греції була криза, держава в особі Міністерства фінансів брала активну участь у докапіталізації банків. Держава допомагала банкам. А в Україні вийшло просто якесь винищення, по черзі, всіх банків з українськими акціонерами.

─ Виграш російських банків ─ це запланований ефект чи випадковий?

─ Важко сказати, але ставлення до них надто лояльне на тлі війни.

─ Держава мала приділяти нашим більше уваги ─ у вигляді рефінансування?

─ Ні, це могла бути така увага і така підтримка, як у країнах Європейського Союзу, і як входження у капітал банків під час боргової кризи в Греції. Мінфін капіталізував грецькі банки за рахунок ОВДП, в разі необхідності облігації монетизувалися, а через якийсь час ці пакети продавалися на ринку. Так, в Україні поки що немає іноземних інвесторів, які цікавляться банківським сектором, щоб держава могла продати акції націоналізованих банків. А сама рекапіталізація була проведена тільки з «Приватом», і оцінювати її ─ передчасно.

─ За вашими спостереженнями, якою мірою міжнародні донори, такі як МВФ, Світовий банк, ЄБРР, впливали на прийняття рішень в НБУ? Вони справді ставили ультиматум щодо багатьох рішень у банківській системі, чи хтось просто прикривається іменами зовнішніх донорів для реалізації своєї економічної політики?

─ Рішення можна було приймати з урахуванням інтересів і української сторони, і виконувати вимоги донорів не під козирок, а з метою забезпечити стабільність і розвиток банківської системи. Кожен транш, навколо якого йде торгівля ─ це близько мільярда доларів. Для такої країни, як Україна, це дуже несуттєві гроші. Подивіться обсяг фінансування МВФ по Єгипту, близько $120 млрд, або допомоги Євросоюзу Греції в 300 млрд євро на 10 млн населення. А нам за мільярд викручують руки, хоча цей же мільярд може бути забезпечений за рахунок іншої стратегії держуправління або інших інвесторів при підвищенні довіри до країни.

Вдумайтеся, в систему вклали 80 млрд гривень ─ виплат ФГВ, і 150 млрд гривень ─ грошей для ПриватБанку, разом 230 млрд гривень, це $8 млрд! Якби хоча б частину з цих грошей направили в Укргазбанк та Ощадбанк, і на нього нанизували б інші банки, ефект для ринку був би дуже позитивним.

Визнання Дельта Банку неплатоспроможним ─ це глибоко помилкове рішення. Якби «Дельту» націоналізували, впало б набагато менше банків, багато бізнесів і банки вистояли б, і фінансова система почувалася б набагато краще. «Дельта» була системоутворюючим гравцем для роздробу, противагою «Привату»

 

Наприклад, я вважаю, що визнання Дельта Банку неплатоспроможним ─ це глибоко помилкове рішення. Якби «Дельту» націоналізували, впало б набагато менше банків, багато бізнесів і банки вистояли б, і фінансова система почувалася б набагато краще. «Дельта» була системоутворюючим гравцем для роздробу, противагою «Привату».

─ Кого ще, крім Дельта Банку, можна було б врятувати?

─ Яка різниця, виплачувати гроші ФГВ і вихлюпувати їх на ринок у вигляді готівкової гривні, яка потім іде на валютний ринок і тисне на курс, чи приєднати кілька банків до Ощадбанку чи Укргазбанку? Тим більше, при докапіталізації ОВДП гроші не пішли б у великому обсязі на ринок, що було б добре. Також можна було б застосувати кіпрський сценарій, з конвертацією частини депозитів в акції банку.

─ Але в Греції, як і в ЄС, є захист прав міноритаріїв…

─ Так, у Греції є фондовий ринок, як і в багатьох інших країнах. Всі банки ─ це публічні компанії, акції яких обертаються на ринку. У нас цього механізму немає. Немає ринку капіталу. Немає ринку боргових зобов’язань. Але при такому підході він ніколи і не з’явиться.

─ Під час так званого «очищення» банківської системи Прибалтики багато видних клієнтів перейшли на обслуговування в Чехію та інші юрисдикції. А які юрисдикції виграли від «очищення» банківської системи України?

─ Однозначно це не Україна.

─ Чому при декларації очищення системи від схем ніхто не чіпає небанківський фінансовий ринок, на який переходять багато схем із закритих банків?

─ Схеми із закритих банків переходять не в небанківські фінанси, а в ті банки, які залишилися. У найбільші з них. Економіка ж не вийшла з кризи і тіні, на ринку існують і «чорний нал», і «чорні» зарплати. Звідки це береться? З великих банків, які продовжують схеми.

─ Як ви вважаєте, очищення фінансової системи ─ це позиція України, чи все-таки це зовнішня ідея, як у Грузії? І в ті великі банки, які зараз покривають схеми для тіньової економіки, скоро прийдуть?

─ «Сіра» частина нікуди не зникає, просто дорожчає вартість «обналу». А кількість схем навіть збільшується, тому що при цій економіці багато хто перестав платити податки. Що ж стосується схем стосовно капіталізації банків, тут очищення лише частково стала ефективним. Але досі у багатьох банків недосформовані резерви, і якщо банки змогли вийти на якийсь невеликий, але позитивний капітал ─ то вже в цьому є якийсь символічний плюс. Просто ціна цього плюса ─ дуже велика і невиправдана.

─ Які банки будуть процвітати в 2017 році, і завдяки чому?

─ 2017 рік буде часом державних банків. Ситуація вкрай невизначена, і є ще багато банків, яким буде складно виконати програму капіталізації, як і багато великих позичальників, які можуть показати дефолт. І незрозуміло, якою буде макроекономічна ситуація в цьому році.

Певна кількість банків, до 20 середніх, а можливо, кілька великих, можуть вийти з ринку.

Іноземним банкам буде простіше. Наявність закордонного банку в таких установ не дозволяє їх сильно «пресувати». У таких банків, як «Райффайзен» і Укрсиббанк, є материнські структури, які завжди підтримають фінансово. Група банків із російським корінням почувається так само, як і інші іноземці. Якщо ВТБ може вийти з ринку, то «Сбєрбанк» залишається. Активно розвиватиметься Альфа-Банк. «Русский Стандарт» ─ вирішує питання щодо капіталізації в Росії. ПІБ найближчим часом стане не російським.

─ І кому вірити українцям, в які банки звертатися?

─ У нас більша половина ринку ─ це державні українські банки. Ситуація так швидко змінюється, що за квартал може змінитися драматично ─ майже в будь-якому банку.

─ За яких умов довіра до банківської системи може відновитися?

─ При інших персоналіях у регуляторі.

─ Чому закрили банк «Михайлівський»?

─ Тиск збоку, інформаційна атака, вкрай упереджене ставлення регулятора.

─ Для чого і ким була організована схема з портфелем банку «Михайлівський»?

─ Роздрібний портфель банку викупили його клієнти, таким чином захистивши свої вкладення в сумі, що не гарантується ФГВФО. Є всі рішення судів, на всіх етапах, які повністю підтвердили правомірність цієї угоди.

Якби цей портфель не викупили клієнти за свої реальні, живі гроші в травні 2016-го, то після того як він потрапив би в ФГВФО, його б давно розтягнули. Зараз, фактично, ФГВФО намагається всіма силами забрати і «випатрати» цей портфель.

─ Будь ласка, поясніть, чи правда, що проблеми в банку «Михайлівський» фактично почалися після вашого переходу на роботу в ПлатинумБанк?

─ Однозначно, ні. Сильний тиск на банк здійснювався останні 1,5 року його роботи як конкурентами, так і всіма можливими регуляторами. Ми пройшли тільки 12 перевірок НБУ за рік, причому по кілька разів за одним і тим же питанням. Особливо тиск та інформаційні атаки посилилися в травні-квітні 2016 року, коли у регулятора і конкурентів з’явилося «непереборне бажання» знищити банк і розтягнути його по шматочках (одним словом, «віджати» активи банку ─ кредитний портфель, мережа відділень, і т.д.).

─ Якщо ні, то коли у банку почалися фактичні проблеми? Чи правда, що за рік до введення тимчасової адміністрації банк включили в список проблемних установ НБУ? З яких причин, якщо це правда?

─ Дійсно, банк необгрунтовано і упереджено двічі визнавався проблемним. При цьому банк не порушував нормативи, виконуючи всі зобов’язання перед клієнтами.

─ Як ви вважаєте, чи можна було не визнавати банк «Михайлівський» неплатоспроможним?

─ Підстав для визнання банку неплатоспроможним не було. Банк до блокування коррахунків ─ 20 числа ─ виконував усі платежі клієнтів. До інформаційного бомбардування ─ аж до 19 травня ─ виконував усі обов’язкові економічні нормативи.

─ Оцініть дії держави щодо банку «Михайлівський». Що можна було зробити інакше, і навіщо?

─ Як мінімум, можна було дати можливість існуючому акціонеру капіталізувати банк, або якщо це не виходило, то дати час менеджменту й акціонерам знайти нових інвесторів. Як варіант, на зустрічі з Валерією Гонтаревою в січні я пропонував розглянути в довгостроковій перспективі (як інструмент захисту банку & nbs і & клієнтів) можливість його націоналізувати і приєднати до одного з держбанків. З урахуванням того, що «Михайлівський» був високотехнологічним банком з готовими рішеннями в сфері споживчого кредитування та кредитних платіжних карт, зазначені держбанки від цього тільки б виграли, вдалося б зберегти клієнтів і робочі місця співробітників, інфраструктуру банку. На жаль, у зв’язку з тліючим конфліктом Валерії Гонтаревої з керівництвом деяких держбанків, цю пропозицію було відкинуто.

─ Як ви вважаєте, чому акціонери банку «Платинум» його не докапіталізувати?

─ Я думаю, що обсяг необхідного капіталу виявився вищим, ніж спочатку планувалося.

─ На якому етапі перебуває розгляд вашої справи?

Я бачив у СІЗО сотні людей, старших економістів, молодших бухгалтерів. Половина цих людей точно не повинна нести відповідальність у такому ракурсі, це економічні злочини, податкові питання, але не думаю, що такі люди повинні перебувати у в’язниці

─ З травня я в Україні, нікуди не їду і не планував. Я вважаю, що мої дії як керівника банку цілком законні і правомірні, і маю намір і далі відстоювати себе в юридичному ключі. Всі судові рішення, які сьогодні є, підтверджують мою правоту.

─ Колишній член наглядової ради групи СЄПЕК Борис Тимонькін розповідав нам, що коли він знаходився в СІЗО, у нього вимагали $0,5 млн за звільнення. Ви теж зіткнулися з таким явищем?

─ Ні, але я бачив у СІЗО сотні людей, бізнесменів, підприємців, економістів, бухгалтерів. Половина цих людей точно не повинна там перебувати, це економічні злочини (і чи злочини це?), податкові питання; і я не думаю, що такі люди повинні перебувати у в’язниці (законодавством передбачено інші заходи обмеження свободи на період слідства). Багато підозрюваних в економічних злочинах знаходяться там на замовлення конкурентів і «доброзичливців». У багатьох просто «віджимають» бізнес і активи, поки вони знаходяться там.

─ Як ви оцінюєте політику Валерії Гонтаревої?

─ За часів існування дойч-марки і Бундесбанку глава Бундесбанку за всіма опитуваннями був найбільш шанованою людиною, йому довіряли більше, ніж главі всіх церков, уряду і так далі. Так йому довіряли протягом десятка років.

А що є у нас? Які у нас рейтинги довіри до НБУ?

Ігор Дорошенко: «Банківський роздріб розчистили під іноземців»
Ігор Дорошенко

Фото Максим Люков для Forbes Україна
 

─ Але всі без винятку банкіри в працюючих банках дуже хвалять Валерію Гонтареву… до того моменту, поки їх банк не закриють.

─ Тому що критика на адресу НБУ в діючому банку призведе до того, що банк почнуть просто репресувати ─ і з боку фінмоніторингу, і з боку податкової, і з боку інших державних органів. У цій ситуації намагаються дружити або імітувати дружбу. Зазвичай на нарадах НБУ під фотозйомку ми бачимо загальний «одобрямс» банкірів. А коли ситуація заходить у глухий кут, починають говорити правду.

─ Така ж ситуація була й при інших очільниках НБУ?

─ Ні, раніше все було набагато простіше, і лояльніше, і можна було знайти спільну мову. Також важливо, що в багатьох країнах функції банківського нагляду і глави центрального банку ─ розділені. Інакше виникає конфлікт інтересів, як ми бачимо на прикладі України. Функція нагляду може бути передана, наприклад, до Фонду гарантування вкладів (але Фонд однозначно не готовий до цього), а краще в окремий регулятор. Я думаю, що Україна до цього етапу розвитку підійшла. Тому що наявність функції нагляду в Центральному банку призводитиме до подальшого удушення банків (в першу чергу з українським капіталом), скорочення кредитування, інших негативних наслідків.

Так, ось такі в нас банкіри і власники банків. Та в нас така вся економіка!

2/3 економіки ─ «сірі»! Клієнти вже які є ─ такі є, з такою платіжною дисципліною, з такими власниками. Можна плавно переводити цю економіку в цивілізоване русло. Але просто все закрити ─ це не варіант.

─ Як складаються ваші стосунки з Віктором Поліщуком, колишнім власником банку «Михайлівський», і Дмитром Зінковим, одним з екс-акціонерів ПлатинумБанк?

─ На сьогодні стосунків немає ніяких.

 

Джерело: http://forbes.net.ua/

Ігор Дорошенко - Банк Михайлівський

Вкладчики «Михайловского» об экс-главе правления банка: он не виновен

Ігор Дорошенко - Банк МихайлівськийКИЕВ. 17 января. УНН. Вкладчики “Михайловского” оправдывают бывшего главу правления банка Игоря Дорошенко, утверждая, что он так же стал жертвой НБУ и Фонда гарантирования вкладов, как и они.

Об этом они заявили в комментарии УНН во время судебного заседания относительно меры пресечения И.Дорошенко.По их словам, обвинения со стороны прокуратуры в адрес И.Дорошенко не выдерживают критики.”Есть постановление НБУ, подписанное В.Гонтаревой, где четко указано, что сумма более 1 млдр грн вернулась на счета физических лиц. И теперь в суде вы можете услышать, что прокурор заявляет, что Дорошенко будто бы это украл. Чтобы вывести 1 млрд грн, нужен был как минимум грузовик. Это сделать невозможно, потому что все операции были проведены внутри банка. Невозможно из банка украсть деньги. Были просто переведены деньги с текущих счетов юридических компаний, которые брали их в долг, и вернули их на счета физических лиц, которые по окончанию срока и так должны были вернуть”, — отметил вкладчик банка Григорий Лукашенко.

Он отметил, что финкомпании вернули деньги на счета банка “Михайловский”, потому что этого требовал сам НБУ. Однако теперь он стал утверждать, что это неправомерно.

“Есть постановление НБУ, подписанное В.Гонтаревой, где НБУ требует, чтобы финансовые компании перевели деньги на баланс банка. И банк здесь ни при чем”, — пояснил вкладчик банка “Михайловский”.

Фонд гарантирования вкладов, в свою очередь, назвал такой перевод средств ничтожным и отказал в выплатах. Хотя, по мнению вкладчиков, такие действия Фонда являются незаконными.

“Фонд гарантирования вкладов должен по закону выплатить те деньги, которые находятся на текущих счетах. Но там говорят, что этих денег не было и вам никто не вернет. И мы полгода боремся, а они говорят, что будут доказывать, что этих денег не было”, — рассказал Г.Лукашенко.

Он отметил, что экс-главу правления И.Дорошенко преследуют именно за эти средства. Прокуратура утверждает, что он эти средства украл, хотя на самом деле они до сих пор находятся на текущих счетах, сообщил Г.Лукашенко.

“Эти средства находятся на наших текущих и депозитных счетах, но Фонд отказывается их выдавать. И в то же время представители Фонда и НБУ заявляют, что Дорошенко их украл, хотя на самом деле его банк просто обеспечил их возврат нам на счета”, — отметил вкладчик банка.

Кроме того, Г.Лукашенко обратил внимание на то, что Фонд гарантирования отказал И.Дорошенко в включении в рабочую группу по решению проблем вкладчиков банка.

“Дорошенко публично заявлял, что он хочет помочь вкладчикам вернуть свои деньги. Сейчас работает межведомственная рабочая группа, созданная Фондом для того, чтобы частично решить эту проблему. Парадокс в том, что Фонд, который должен был гарантировать выплаты, он отказывается Дорошенко включать в межведомственную рабочую группу. И вы можете здесь найти логику?”, — подчеркнул Г.Лукашенко.

Напомним, правовая экспертиза подтвердила необоснованность отнесения банка “Михайловский” к категории неплатежеспособных. Кроме того, экспертиза опровергает обвинения в адрес руководства банка “Михайловский”.

Джерело: http://ukrmedia.center

Суд відмовив прокуратурі у взятті під варту екс-голову правління банку “Михайлівський”

Суд відмовив прокуратурі у взятті під варту Ігоря Дорошенко -КИЇВ. 17 січня. УНН. Апеляційний суд міста Києва підтвердив правомірність відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання прокуратури щодо тримання під вартою екс-голови правління банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка, повідомляє УНН.

Таким чином, І.Дорошенко залишився під домашнім арештом.

Сьогоднішнє рішення суду УНН прокоментували народний депутат від “БПП” Михайло Довбенко, експерт у сфері права Ростислав Кравець та вкладник банку “Михайлівський”.

Усі вони сходяться до однієї думки, що Апеляційний суд об’єктивно оцінив ситуацію та виніс справедливе рішення.

Зокрема, Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, народний депутат від “БПП” Михайло Довбенко зауважив, що міра запобіжного заходу, не пов’язана з позбавленням волі, є абсолютно оптимальним рішенням Апеляційного суду для даного випадку.

“Економічні злочини дуже складно розслідувати і цей процес, як правило, досить тривалий. Тому що потрібно проводити значну частину експертиз економічних, бухгалтерських. І дуже часто їх приходиться проводити не в межах нашої країни, тому існує досить складна бюрократична писанина, яку треба пройти”, – зазначив він.

І оскільки в даному випадку йдеться про те, що органи слідства мають встановити вину або невинуватість людини по документам, то не має сенсу тримати людину ізольованою, вважає М.Довбенко.

“Не обов’язково людину саджати у тюрму, якщо прийдеться розслідувати і аналізувати документи, які вже не змінити, їх треба просто знайти, долучити до справи і довести або не довести вину тої чи іншої особи, в тому числі і менеджерів банку”, – сказав він.

Юрист Ростислав Кравець наголосив, що сьогоднішнє рішення суду є позитивним сигналом для системи.

“В першій інстанції, коли обирали пану Дорошенко домашній арешт, вірніше, із самого початку коли його тримали під вартою – йому було запропоновано або домашній арешт, або заставу в розмірі 130 млн грн. Наскільки я пам’ятаю, це відразу була застава і всі прекрасно розуміли, що її ніхто в цій країні внести не зможе, тим більше простий топ – менеджер якогось банку, навіть не акціонер.

Сьогодні Апеляційний суд міста Києва, з огляду на ті обставини, що й пройшов вже тривалий час, і всі бачили, що дійсно пан Дорошенко певним чином співпрацює зі слідством, дає відповіді на всі питання, не ухиляється від будь-яких слідчих дій, одразу ж з’являється за викликами слідчого для проведення допитів – дійсно не мав підстав для зміни запобіжного заходу”, – пояснив юрист.

Він також згоден з тим, що змінювати запобіжний захід І.Дорошенко не було необхідності.

“Знову ж таки, не треба забувати, що це економічний злочин і у слідчих було достатньо часу для того, щоб зібрати усі документи, всі можливі докази для того, щоб довести саме провину чи з’ясувати відсутність провини”, – сказав Р.Кравець.

На думку Р.Кравця, таке рішення суду може свідчити про те, що судова система все ж таки залишається незалежною від влади.

“Це один із таких проявів. На жаль, їх не дуже багато, але вони є, це дуже позитивно, коли судді, не ідучи на поводу у прокуратури, приймають рішення. І як показала практика, нічого страшного не відбулося – особа не зникла, вона з’являється до слідчих за першим викликом”, – наголосив Р.Кравець.

У свою чергу вкладник банку “Михайлівський” Юрій Ющенко наголосив, що правоохоронні органи ведуть упереджене слідство по справі банку. За його словами, усі скарги проти Фонду гарантування вкладів слідчі використовують проти екс-голови правління банку І.Дорошенко.

“Я вважаю, що це був правильний крок (рішення суду – ред.). У мене є багато матеріалів, я із ними виступав на ВР. Був підкомітет антикорупційний, говорили про те, що правоохоронні органи ведуть упереджено всі розслідування, що стосуються банку “Михайлівський”.

Я навів дуже багато прикладів, коли приблизно 500 вкладників подавали скарги на те, що винен Фонд, а ці справи і заяви пішли проти Дорошенка і фінкомпаній. Більшість, 80-90% пішли проти Дорошенка. Тому я вважаю, що і прокуратура, і слідство діють упереджено проти Дорошенка.

Якщо Дорошенка включать в МРГ ( робоча група – ред) – це 100%, я вважаю допоможе, вкладникам повернути кошти. Але його туди ніколи не включать, бо Фонд всю провину із себе перекладає на Дорошенка і на екс-менеджерів. Тому він не допустить того, щоб Дорошенко був в МРГ. В МРГ все диктує Фонд і тому це просто неможливо, щоб Дорошенко туди увійшов. У них конфлікт інтересів”, – розповів вкладник банку “Михайлівський”.

Нагадаємо, Шевченківський районний суд міста Києва у грудні 2016 року прийняв рішення відпустити екс-голову банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка під нічний домашній арешт. Прокуратура підозрює І.Дорошенко у доведенні банку до неплатоспроможності. Однак, як свідчить правова експертиза, оприлюднена нещодавно у ЗМІ, банк “Михайлівський” було необґрунтовано віднесено Нацбанком до категорії неплатоспроможних. В експертизі йдеться про те, що керівництво банку діяло в межах чинного законодавства та постанов, виданих самим НБУ. 

Джерело: УНН

Суд вновь признал противоправными действия ФГВФЛ по отношению к вкладчикам банка “Михайловский”

Ігор Дорошенко - Суд вновь признал противоправными действия ФГВФЛ по отношению к вкладчикам банка "Михайловский"
.

КИЕВ. 16 января. УНН. Окружной административный суд города Киева рассмотрел иск вкладчика банка “Михайловский” в Фонд гарантирования вкладов и установил, что действия последнего противоправные. Об этом говорится в постановлении суда от 30 декабря 2016 года, опубликованном в Едином реестре судебных решений , передает УНН.

Истец утверждает, что ФГВФЛ неправомерно признал ничтожным перевод средств с финкомпании “Инвестиционно-расчетного центра” на его счет в банке “Михайловский”, а затем противоправно отказал ему в законных выплатах.

Напомним, банк “Михайловский” имел финансовых партнеров – компании ООО “Инвестиционно-расчетный центр” и ООО “Кредитно-инвестиционный центр”, которые при посредничестве банка заключали договоры с физическими лицами о привлечении средств. Физические лица предоставляли финансовым компаниям взаймы средства, а финансовые компании обязывались вернуть физическим лицам сумму займа и уплатить проценты за ее пользование. При этом, счета физлиц были открыты и обслуживались в банке “Михайловский”.

В апреле 2016 года Нацбанк обязал указанные компании вернуть все средства физлиц на счета в банк “Михайловский” , что и было сделано в мае прошлого года. По словам бывшего председателя правления банка “Михайловский” Игоря Дорошенко, согласно закону о гарантировании вкладов средства, поступившие на банковский счет клиента, являются вкладом и гарантируются Фондом независимо от того, что или кто был источником поступления этих средств на счет клиента. То есть на момент введения временной администрации, средства клиентов финкомпаний находились на счетах банка “Михайловский” (как того требовал НБУ), а потому их владельцы имели статус вкладчиков банка.

Несмотря на вышесказанное, уполномоченное лицо Фонда гарантирования вкладов признала такие переводы средств ничтожными, а затем отказала этой категории вкладчиков в выплатах.

На сегодняшний день до сих пор продолжаются судебные процессы между ними и Фондом гарантирования вкладов, и судебные решения подтверждают противоправность действий последнего.

Так, очередное решение суда от 30 декабря 2016 года указывает на необоснованность и неправомерность действий уполномоченного лица ФГВФЛ.

“Как следует из объяснений представителя истца и предоставленных документов, ООО” Инвестиционно-расчетный центр “соответствующими платежными поручениями со своего расчетного счета, открытого в ПАО” Банк Михайловский “, инициировал перевод средств на возврат займов и процентов истцу на основании соответствующих договоров между ними …

ПАО “Банк Михайловский”, выполняя расчетный документ ООО “Инвестиционно-расчетный центр” на перевод средств в пользу истца, не получил прав на сумму средств, которые пересказывались. Следовательно, ПАО “Банк Михайловский” не является стороной перевода средств, а является лишь исполнителем своих обязательств по договорам банковского счета перед клиентом, в данном случае перед ООО “Инвестиционно-расчетный центр”, обеспечивая движение средств от инициатора к получателю перевода, то есть истца.

Суд также обращает внимание, что списание и зачисление средств по банковским счетам осуществляется в соответствии с договорами обслуживания банковских счетов и Инструкции о безналичных счетах в Украине в национальной валюте, утвержденной постановлением Правления Национального банка Украины № 22 от 21 января 2004 года.

Следовательно, договоры, которые были заключены между истцом и ООО “Инвестиционно-расчетный центр” по своей природе и содержанию не являются расчетным документом.

Договор об обслуживании банком банковского счета предприятия предусматривает право банка отказать в проведении расчетных и кассовых операций при наличии фактов, свидетельствующих о нарушении клиентом норм действующего законодательства Украины, условий этого договора и банковских правил оформления расчетных, кассовых документов, заявлений, доверенностей, и сроков их представления в банк.

ПАО “Банк Михайловский” при проведении расчетных операций указанных фактов не было установлено, а значит операции по перечислению средств являются правомерными и отвечали действующему законодательству Украины “, – отмечается в постановлении суда.

Учитывая вышеизложенное, суд пришел к выводу об обоснованности исковых требований и признает их подлежащими удовлетворению.

Таким образом, суд признал противоправными действия Уполномоченного лица Фонда гарантирования вкладов физических лиц на ликвидацию ПАО “Банк Михайловский” по уведомлению вкладчику о ничтожности перевода его средств, совершенного ООО “Инвестиционно-расчетный центр” на счет в банке “Михайловский”.

Напомним, правовая экспертиза показала неправомерность отнесения банка “Михайловский” в категорию неплатежеспособных.

Как ранее сообщал УНН, в НБУ не смогли объяснить, почему требование НБУ привело к признанию банка несостоятельным. Также в Нацбанке отказались от предоставления копий собственных постановлений, сославшись на банковскую тайну.

Эксперты утверждают, что банк “Михайловский” было намеренно признано неплатежеспособным, чтобы за счет его активов спасти “Платинум банк” .

Джерело: http://odnako.su/

Ігор Дорошенко

Банк “Михайловский” необоснованно признали неплатежеспособным – эксперты

Должностные лица банка “Михайловский” при заключении договора уступки права требования между банком и компанией “Инвестиционно-расчетный центр” действовали в рамках действующего законодательства и предоставленных полномочий.

Сообщает портал «АНТИКОР» со ссылкой на СМИ.

Об этом говорится в экспертном заключении Научно-исследовательского института частного права и предпринимательства имени академика Ф.Г. Бурчака.

В частности, эксперты пришли к выводу, что заключением и исполнением договора уступки права требования № 1805 от 18 мая 2016 года между ПАО “Банк Михайловский” и ООО “Инвестиционно-расчетный центр” не были нарушены ограничения, установленные в деятельности банка постановлением правления Национального банка Украины .

“Согласно ст.ст.1077, 1079 ГК Украины банк был вправе осуществлять факторинговые операции, однако с учетом ограничений, установленных в деятельности банка постановлением правления НБУ от 22 декабря 2015 года. 

Согласно перечня ограничений, такие кредитные операции могли быть осуществлены в объеме, не превышающем объем таких операций на дату принятия постановления правления НБУ.

Согласно предоставленной заказчиком экспертизы информации, а именно копии баланса банка по состоянию на 22 декабря 2015 года объем кредитных операций банка с юридическими лицами составил 1 641 133 907, 50 грн. Объем операций по договору составил 870 000 000 грн.

 

Таким образом, объем операций по договору не превышал объем кредитных операций на 22 декабря 2015 года, а потому фактом заключения и исполнения договора не были нарушены ограничения, установленные в деятельности банка постановлением правления НБУ № 917 / БТ от 22 декабря 2015 года в части запрета осуществления кредитных операций с юридическими лицами в объеме, превышающем объем таких операций на дату принятия этого постановления”, – говорится в экспертизе.

Также эксперты отметили, что заключение и исполнение указанного договора не привело к увеличению обязательств банка “Михайловский” перед физическими лицами в пределах гарантированной суммы возмещения за счет уменьшения обязательств перед юридическим лицом. А следовательно, это не могло служить основанием для отнесения банка к категории неплатежеспособных.

“По договору общество (“Инвестиционно-расчетный центр”. – Ред.) отступало за плату банку права требования по кредитным договорам с физическими лицами. То есть, по договору банк не получил статус должника перед физическими лицами, а физические лица соответственно не приобрели права кредитора в банке. Иными словами, выполнение условий договора не имеет своим следствием увеличение обязательств банка перед физическими лицами. Напротив, в связи с заключением и исполнением Договора Банк получил права денежного требования к физическим лицам, в результате чего увеличивались обязательства физических лиц перед банком …. Поэтому факт приобретения банком у общества прав требования по договору не может быть определено в качестве основания для признания банка неплатежеспособным “, – говорится в заключении. 

Учитывая вышесказанное, эксперты пришли к выводу, что должностные лица банка “Михайловский” действовали в рамках действующего законодательства Украины и предоставленных полномочий.

Джерело: http://antikor.com.ua

Ігор Дорошенко - Банк Михайлівський

Банк “Михайловский” необоснованно признали неплатежеспособным, – экспертиза

Банк заручился поддержкой экспертов НИИ частного права и предпринимательства.

Должностные лица банка “Михайловский” при заключении договора уступки права требования между банком и компанией “Инвестиционно-расчетный центр” действовали в рамках действующего законодательства и предоставленных полномочий.

Об этом со ссылкой на экспертное заключение Научно-исследовательского института частного права и предпринимательства имени академика Ф.Г. Бурчака пишут “Украинские новости”.

В частности эксперты пришли к выводу, что заключением и исполнением договора уступки права требования № 1805 от 18 мая 2016 года между ПАО “Банк Михайловский” и ООО “Инвестиционно-расчетный центр” не были нарушены ограничения, установленные в деятельности банка постановлением правления Национального банка Украины .

“Согласно ст.ст.1077, 1079 ГК Украины банк был вправе осуществлять факторинговые операции, однако с учетом ограничений, установленных в деятельности банка постановлением правления НБУ от 22 декабря 2015 года.

Согласно перечня ограничений, такие кредитные операции могли быть осуществлены в объеме, не превышающем объем таких операций на дату принятия постановления правления НБУ.

Согласно предоставленной заказчиком экспертизы информации, а именно копии баланса банка по состоянию на 22 декабря 2015 года объем кредитных операций банка с юридическими лицами составил 1 641 133 907, 50 грн. Объем операций по договору составил 870 000 000 грн.

Таким образом, объем операций по договору не превышал объем кредитных операций на 22 декабря 2015 года, а потому фактом заключения и исполнения договора не были нарушены ограничения, установленные в деятельности банка постановлением правления НБУ № 917 / БТ от 22 декабря 2015 года в части запрета осуществления кредитных операций с юридическими лицами в объеме, превышающем объем таких операций на дату принятия этого постановления .. “, – говорится в экспертизе.

Также эксперты отметили, что заключение и исполнение указанного договора не привело к увеличению обязательств банка “Михайловский” перед физическими лицами в пределах гарантированной суммы возмещения за счет уменьшения обязательств перед юридическим лицом. А следовательно, это не могло служить основанием для отнесения банка к категории неплатежеспособных.

“По договору общество (” Инвестиционно-расчетный центр “- ред) отступало за плату банку права требования по кредитным договорам с физическими лицами. То есть, по договору банк не получил статус должника перед физическими лицами, а физические лица соответственно не приобрели права кредитора в банке.

Иными словами, выполнение условий договора не имеет своим следствием увеличение обязательств банка перед физическими лицами. Напротив, в связи с заключением и исполнением Договора Банк получил права денежного требования к физическим лицам, в результате чего увеличивались обязательства физических лиц перед банком ….

Поэтому факт приобретения банком у общества прав требования по договору не может быть определено в качестве основания для признания банка неплатежеспособным “, – говорится в заключении.

Учитывая вышесказанное, эксперты научно-исследовательского института пришли к выводу, что должностные лица банка “Михайловский” действовали в рамках действующего законодательства Украины и предоставленных полномочий.

Напомним, в мае 2016 года Нацбанк признал банк “Михайловский” неплатежеспособным. Банк был признан неплатежеспособным на основании перевода вкладов физических лиц из финансовой компании на баланс банка. Это, по мнению НБУ, увеличило нагрузку на Фонд гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) с 1,6млрд. грн. до 2,6 млрд. грн.

Однако, как сообщалось ранее, вклады физических лиц из финансовой компании на баланс банка были переведены по требованию самого НБУ.

В связи с вышеизложенным, банк “Михайловский” оспаривает признание его неплатежеспособным .

Джерело: http://lb.ua/economics

Ігор Дорошенко - Банк Михайлівський

Банк “Михайлівський” необґрунтовано визнали неплатоспроможним, – експертиза

Посадові особи банку “Михайлівський” при укладенні договору поступки права вимоги між банком і компанією “Інвестиційно-розрахунковий центр” діяли в рамках чинного законодавства і наданих повноважень.

Про це йдеться в експертному висновку Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Р. Бурчака.

Зокрема експерти прийшли до висновку, що укладенням та виконанням договору уступки права вимоги № 1805 від 18 травня 2016 року між ПАТ “Банк Михайлівський” та ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” не були порушені обмеження, встановлені в діяльності банку постановою правління Національного банку України .

“Згідно ст. ст. 1077, 1079 ЦК України банк має право здійснювати факторингові операції, однак з урахуванням обмежень, встановлених в діяльності банку постановою правління НБУ від 22 грудня 2015 року.

Згідно переліку обмежень, такі кредитні операції могли бути здійснені в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови правління НБУ.

Згідно з наданою замовником експертизою інформації, а саме копії балансу банку за станом на 22 грудня 2015 року обсяг кредитних операцій банку з юридичними особами склав 1 641 133 907, 50 грн. Обсяг операцій за договором склав 870 000 000 грн.

Таким чином, обсяг операцій за договором не перевищував обсяг кредитних операцій на 22 грудня 2015 року, а тому фактом укладення та виконання договору не були порушені обмеження, встановлені в діяльності банку постановою правління НБУ № 917 / БТ від 22 грудня 2015 року в частині заборони здійснення кредитних операцій з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови .. “, – йдеться в експертизі.

Також експерти відзначили, що укладення та виконання вказаного договору не призвело до збільшення зобов’язань банку “Михайлівський” перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок зменшення зобов’язань перед юридичною особою. А отже, це не могло служити підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

“За договором суспільство (“Інвестиційно-розрахунковий центр”- ред.) відступало за плату банку права вимоги за кредитними договорами з фізичними особами. Тобто, за договором банк не отримав статус боржника перед фізичними особами, а фізичні особи відповідно не набули права кредитора в банку.

Іншими словами, виконання умов договору не має своїм наслідком збільшення зобов’язань банку перед фізичними особами. Навпаки, у зв’язку з укладенням та виконанням Договору Банк отримав права грошової вимоги до фізичних осіб, в результаті чого зростали зобов’язання фізичних осіб перед банком ….

Тому факт придбання банком у товариства прав вимоги за договором не може бути визначено в якості підстави для визнання банку неплатоспроможним “, – йдеться у висновку.

Враховуючи вищесказане, експерти науково-дослідного інституту прийшли до висновку, що посадові особи банку “Михайлівський” діяли в рамках чинного законодавства України і наданих повноважень.

Нагадаємо, в травні 2016 року Нацбанк визнав банк “Михайлівський” неплатоспроможним. Банк був визнаний неплатоспроможним на підставі переведення вкладів фізичних осіб з фінансової компанії на баланс банку. Це, на думку НБУ, збільшило навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) з 1,6 млрд. грн. до 2,6 млрд. грн.

Проте, як повідомлялося раніше, вклади фізичних осіб з фінансової компанії на баланс банку були переведені на вимогу самого НБУ.

У зв’язку з вищевикладеним, банк “Михайлівський” оскаржує визнання його неплатоспроможним .

Джерело: http://ukranews.com/