Стан та перспективи розвитку Національної платіжної системи, або Друге дихання НСМЕП

Ігор Дорошенко - Стан та перспективи розвитку Національної платіжної системи, або Друге дихання НСМЕПАвтор:

Дорошенко Ігор Вікторович,

Голова Правління ПАТ «Банк Михайлівський»

Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин зумовлює необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного руху грошових потоків.

Розвинута банківська система є необхідною умовою нормального функціонування економіки країни. Це зрозуміло.

Дивлячись на хвилю реформ та оновлення процесів, що відбуваються останніми роками в банківській сфері, ситуація сьогодні відображає реальну картину сучасного стану справ, формує принципово нові стосунки зі споживачем й повинна бути врахована для її докорінного реформування.

Наприклад Національна система масових електронних платежів.

Можна подивитись на міжнародних досвід інших країн, що підтверджує ефективність впровадження внутрішньодержавних платіжних систем (на прикладі Китаю, Південної Кореї) та показує їх важливість для створення конкурентного середовища на рівні з міжнародними платіжними системами.

Але без певних конкретних дій цей задум буде важко реалізувати. Слід зазначити, що протягом останніх років Національний банк України проводить цілеспрямовану політику розвитку в нашій країні масових безготівкових платежів з використанням карткових та інших платіжних технологій, збільшення частини безготівкових платежів і, як наслідок, зменшення витрат суспільства на підтримку готівкового грошового обігу. Постійне зростання частки безготівкових платежів у загальних обсягах операцій з платіжними картками в Україні демонструє ефективність заходів, що вживаються Нацбанком та учасниками платіжного ринку, але не робить НСМЕП надто привабливою для українського користувача. Пересічний громадянин не надто охоче переходить від звичних послуг і способів оплати на щось нове.

Щоб мати шанс отримати набагато більші показники загального об’єму безготівкових розрахунків картками НСМЕП варто запроваджувати певні заходи щодо популяризації та розвитку використання даних карток в Україні. Наприклад:

1. Розширити мережу обслуговування карток НСМЕП – розглянути можливість встановлення плану-графіку для банків-членів НСМЕП по забезпеченню прийому карток НСМЕП в їх мережі.

Основною проблемою розвитку платіжної системи НСМЕП є саме відсутність широкої мережі обслуговування карток. Навіть банки-члени НСМЕП, які мають технічну можливість еквайрингу карток НСМЕП, не забезпечують приймання карток у всій своїй еквайринговій мережі.

Тут варто зазначити, що відсутній єдиний повний перелік мережі обслуговування платіжних карток НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів.

2. Проаналізувати можливість впровадження для карток НСМЕП всього спектру платіжних сервісів, які надають міжнародні платіжні системи, у тому числі card-to-card і cash-to-card перекази, МО/ТО транзакції, direct debit, рекурентні платежі інше.

3. Розглянути можливість здійснення сучасного ребредингу та розгортання програми щодо маркетингового просування платіжної системи НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів в Україні. З метою активної маркетингової підтримки платіжної системи НСМЕП можна виділити окремий бюджет в рамках затвердженого бюджету Національного банку України, а також банків-членів і спрямувати його на рекламну кампанію по популяризації карток НСМЕП.

4. Створити сайт в мережі Інтернет для банків-членів і держателів карток НСМЕП з метою розміщення актуальної інформації щодо платіжної системи, останніх новин і мережі обслуговування карток НСМЕП.

5. Організувати Громадську Раду за участі уповноважених працівників усіх банків-членів НСМЕП, яка щомісяця проводитиме засідання щодо діяльності та розвитку платіжної системи НСМЕП, здійснюватиме експертне обговорення поточних проблем платіжної системи та шляхів їх вирішення.

6. Проаналізувати можливість підписання договору з однією з МПС щодо хостового з’єднання Центрального маршрутизатора НСМЕП з даною міжнародною платіжною системою, що дозволить приймати картки НСМЕП у будь-якому пристрої, що обслуговує картки даної МПС, в тому числі в мережі Інтернет і закордоном. Аналогічний проект був реалізований Diners Club International та MasterCard і мав позитивний результат для розвитку платіжної системи Diners Club International. Альтернативним варіантом може бути запуск ко-брендингової картки з міжнародною платіжною системою (Visa International або MasterCard International). Проекти MasterCard з «Золотою короною» в Росії та «БЕЛКАРТ» у Білорусії демонструють ефективність функціонування таких карток, що дозволяють клієнтам використовувати картку не тільки в межах держави, а і за кордоном.

7. Розглянути можливість перегляду міжбанківських комісійних за операціями з картками НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів, а саме, зменшення ставки комісії за операції видачі коштів готівкою до 2 гривень за кожну операцію та збільшення ставки комісії за проведення операції покупки в торгівельній мережі до рівня 1,6% – 2% в залежності від БІНу картки. З метою забезпечення потреб клієнтів у користуванні карткою за певною продуктовою групою, доцільно поділити картки на типи за БІНами (кредитні/дебетні, масові/преміальні), що дало б змогу варіювати міжбанківські комісійні ставки.

8. Розглянути можливість зобов’язання банків-членів НСМЕП під час персоналізації іменних карток НСМЕП наносити на третю смугу магнітної стрічки картки індивідуальний податковий номер, друкувати на картці фотографію клієнта, а також ембосувати на картці прізвище, ім’я, по батькові клієнта з метою подальшого використання картки НСМЕП, як засобу ідентифікації, а також використання даної інформації для транспортних, соціальних та муніципальних проектів.

9. Розглянути включення УДППЗ «Укрпошта» до членів НСМЕП на базі відкритих міжнародних стандартів як еквайера. Забезпечити прийом карток НСМЕП у всіх відділеннях УДППЗ «Укрпошта» для оплати послуг та здійснення переказів.

10. Надати можливість членства в НСМЕП як емітента та/або еквайера не тільки банківським установам, а й іншим суб’єктам господарювання. Проведення розрахунків за такими операціями можуть здійснювати комерційні банки або Національний банк України.

11. Розглянути можливість забезпечення повномасштабного прийому карток НСМЕП в мережі платіжних агрегаторів EasyPay, Portmone, IBox, Платежка, Національний кредит, інші

12. Окремо треба зазначити потенціал ініціатив зі спрощення для клієнта та автоматизації оплати комунальних послуг, що допоможе також заохотити користуватися картками НСМЕП більш активно.

Зробити QR-код, який би містив реквізити платежу – обов’язковим реквізитом квитанцій для всіх видів комунальних та інших платежів. Зобов’язати постачальників відповідних послуг при білінгу та друку квитанцій розміщувати такий QR-код.

Впровадити мобільний додаток для автоматизації та більш зручного способу оплати житлово-комунальних послуг шляхом сканування QR-кодів на квитанціях. За допомогою мобільного додатку клієнту може бути надана можливість просканувати QR-код для автоматичного заповнення реквізитів, ввести змінні реквізити (показання лічильників) та здійснити он-лайн оплату з картки НСМЕП або міжнародних платіжних систем, пов’язаних з даним додатком.

Також, щоб оптимізувати обробку платежів за допомогою СЕП, можна впровадити друге додаткове поле призначення платежу, а також затвердити універсальний кодифікатор для всіх платежів (наприклад, ГІОЦ), впровадити кодифікацію всіх реквізитів переказу і відображення цих кодів у другому полі призначення платежу, що значно знизить операційні витрати по обробці таких платежів.

Загалом, корисно було б регулярно залучати до обговорення основної проблематики розвитку та популяризації НСМЕП таких гравців фінансового ринку як: банківські асоціації, процесингові центри, платіжні агрегатори, постачальники програмних і термінальних рішень та ін.

Це дозволить знайти найкращі ідеї та запропонувати інноваційні рішення, адже НСМЕП має значні перспективи розвитку.

Наостанок додам: на сьогоднішній день багато банків звертаються до Національного банку з питань рефінансування. Справедливо було б таким банкам ставати членами Національної системи масових електронних платежів (в якості як емітента, так і еквайра) та долучатися до розвитку та популяризації нашої внутрішньодержавної платіжної системи.

Ігор Дорошенко - Банк Михайлівський

Великий малий бізнес

Ігор Дорошенко - великий та малий бізнесБудь-яка “здорова” економічна система не може якісно функціонувати без МСБ, що підтверджує досвід багатьох країн. Більш того, у теперішніх українських умовах масового закриття великих підприємств, скорочення штатів та, як наслідок, стрімкого зростання рівня безробіття, розвиток малого підприємництва може створити багато можливостей як для працевлаштування населення, так і для розвитку економіки.

Ми повинні розуміти, що розвиток та підтримка малого та середнього бізнесу – дуже сильний ресурс для процвітання України, який має запустити процес відновлення та посилення нашої економіки. Але він потребує правильної регуляції та фінансової допомоги.

Як справи у розвинених країнах

Малий бізнес в розвинених країнах – це середній клас, який служить опорою для стабільного розвитку економіки, оскільки, заробляючи, формує платоспроможне населення, яке споживає товари та послуги, повертаючи кошти знову в економіку. Якщо простежити розвиток малих підприємств тих країн, які здійснили великий економічний ривок, – Тайвань, Сінгапур, Індонезія – видно залежність розвитку економіки країни від розвитку та процвітання МСБ в цілому.

В Євросоюзі налічується понад 20 мільйонів підприємств малого та середнього бізнесу (а це більше ніж 90% від загальної кількості підприємств), які дають більше половини загального обороту і доданої вартості. Основні – створено у сфері торгівлі, будівництва та харчової промисловості.

Саме малий бізнес в Європі стимулює здорову конкуренцію, змушуючи великі компанії активно впроваджувати нові технології, поліпшувати якість і ефективність виробництва.

Щоб максимально стимулювати мале та середнє підприємництво, в ЄС здійснюється політика підтримки МСБ: прийняті заходи щодо усунення найважчих адміністративних перешкод для малого бізнесу (зміна оподаткування, коригування умов фінансування, внесення змін в соціальну політику держав, збалансування інтересів держави та бізнесу, забезпечення оптимальних умов для підприємницької діяльності).

Що з МСБ в Україні

Україна має досить високий потенціал та велику суспільно-економічну потребу для розвитку підприємництва.

Але сьогодні бачимо таку тенденцію: малий та середній бізнес, гостро реагуючи на ситуацію в країні, закривається, залишки активів виводить за кордон, або заморожує свою діяльність в очікуванні кращих часів. Відбувається монополізація ринку часто неповороткими гігантами.

При цьому, всі розуміють, що потрібно створити умови, за яких малий бізнес сам зможе розвиватися, навіть без допомоги держави. Підприємці будуть створювати робочі місця, допомагати у вирішенні соціальних завдань, МСБ пом’якшить соціальну напругу і

демократизує ринкові відносини, наситить ринок товарами та послугами і побудує якісне конкурентне середовище.

Одним із вагомих кроків до розвитку малого бізнесу в Україні стало прийняття у 2012 році закону «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», згідно з яким державна підтримка підприємців мала би включати в тому числі фінансову, інформаційну та консультаційну допомогу.

Деякі зрушення відбулись у 2013-14 рр.: було спрощено процедури реєстрації підприємців, зменшено кількість контролюючих органів, зроблені деякі кроки до оптимізації податкового тиску. Але відкритими залишаються питання щодо фінансування бізнесу, загострення яких відбулося протягом 2014 року через девальвацію національної валюти та зростання цін.

Що робити?

Чи не єдиною справжньою потребою МСБ є доступ до грошей, адекватних кредитних програм.

Основними інститутами, орієнтованими на надання фінансових послуг суб’єктам малого та середнього підприємництва в Україні, є банки, інститути державної фінансової підтримки малого підприємництва, лізингові й факторингові компанії.

Серед перелічених суб’єктів найбільшу питому вагу у фінансуванні МСБ займають банки, в першу чергу через розгалуженість мережі. Але, через брак ресурсів в банківській системі та їх високу вартість, бізнес фактично не в змозі отримати необхідне додаткове фінансування.

Сьогодні варто вживати певних заходів щодо впровадження нових (державне гарантування та страхування) та розширення існуючих (часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, пряме фінансування, надання держзамовлень, сприяння з боку держави у наданні комерційним банкам кредитних ресурсів від європейських фінансових структур (IFC, ЄБРР, НУФ)) програм фінансування малого бізнесу. Сьогодні ці програми тільки номінально допомагають підприємцям, а на справді, жодна з них не працює в українських реаліях.

Важливим рушійним фактором у розвитку кредитування малого та середнього бізнесу могла б стати програма рефінансування з боку НБУ наданих банками кредитів за принципом, схожим з рефінансуванням кредитів від Державної іпотечної установи.

Банк, у такому випадку, виступатиме посередником між державою та підприємцем: застосує всі механізми ризик менеджменту та оцінки платоспроможності позичальника, візьме на себе перевірку та оформлення необхідних документів. Це досить зручний механізм для держави у всіх аспектах. Всі підготовчі процеси, супровід позичальника, консультаційну та рекламну підтримку візьме на себе банк.

При цьому зрозуміло, що таке рефінансування мало б відбуватися за умов дотримання позичальниками та банками певних правил та критеріїв, які надаватиме новоутворена Державна регулятивна установа.

Беззаперечно, впровадження нових та розширення існуючих програм розвитку та фінансування МСБ потребує обговорення та детального доопрацювання за участі як експертів провідних європейських фінансових структур, так і представників профільних державних установ, комерційних банків та небанківських установ. Але принципова та зрозуміла позиція щодо розвитку МСБ має стати першим кроком на шляху до реформування економіки країни.

Спираючись на сьогоденні потреби МСБ, Банк Михайлівський пропонує широкий спектр послуг, які сприятимуть розвитку малого підприємництва: сучасне комплексне розрахунково-касове обслуговування, вигідні депозитні програми, зарплатні проекти, еквайринг, документарні операції і, звісно, фінансування юридичних осіб і підприємців.

Крім того, опираючись на досвід та практики більш успішних сусідів, розуміємо, що важливою є також освітня допомога МСБ: консультаційні послуги, спрощення доступу до економічної інформації, тренінги та програми, створення інфраструктури (бізнес-інкубаторів). Таку ж практику давно варто запроваджувати і в Україні на загальнодержавному рівні.

Я вірю, що сміливість, наполегливість та навіть впертість українських підприємців дозволить МСБ пережити непрості часи, і я сподіваюсь на те, що вони не просто виживуть, а розвиватимуться та підганятимуть розвиток економіки країни в цілому.